Сургай Геннадій Іванович

(26.05.1933- 26.09.1998)

Місце народження: м. Запоріжжя.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: професор.

Закінчив 1956 історико-філософський факультетт Київського університету.

З 1957 лаборант кафедри історії КПРС.

1958–63 науковий співробітник Київського державного історичного музею Міністерства культури УРСР.

У Київському університетеіті: з 1962 асистент, 1968 старший викладач, 1969 доцент кафедри історії УРСР; профессор (1997) кафедри новітньої історії України.

Читав на гуманітарних факультетах курс «Новітньої історії України», а також на історичному факультеті спецкурси «Історіографія історії України», «Голод 1931-1933 років в Україні: причини та наслідки», «Значення Центральної Ради у відродженні та утвердженні державності українського народу» та ін.

Кандидатська дисертація «Борьба рабочего класса Украины за восстановление сахарной промышленности (1921-1925 рр.)» (1966).

1968 та 1970 проходив виробничо-ознайомлювальну практику в Будапештському та Лейпцігському універитетах.

Лауреат премії МВССО УРСР (1982).

За участь у написанні багатотомної «Історії міст і сіл УРСР» був нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради.

Наукові інтереси – питання сільського господарства України: минуле і сучасне.

Підготував 5 кандидатів історичних наук.

Автор понад 100 праць, з них 2 монографії, 10 книг, 7 посіб. (співавт.).

Основні праці:

  • Значение Киева в истории нашей Родины. К., 1980;
  • В ім’я вищої мети партії. К., 1984;
  • Сільське господарство України: Уроки минулого та сучасний аграрний курс. К., 1991;
  • Київський університет 1834-1984. К., 1984 (чл. авт. колективу).

Література:

  • Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення / під ред. проф. Г.Д.Казьмирчука. К., 2004.

Автори: Ю.В.Латиш, М.В.Дука